У своєму болотi зеленому,
Дуже тепло i легко було.
Жабки мирно спiвали пiд кленами,
Комишами усе поросло.
Давнi спогади мохом вкривалися,
Розрiзаючи навпiл життя.
На камiннi царiвна вдягалася,
Загубивши свої почуття.
Паперовi метелики граються,
Наче кличуть в далекi свiти
I надiя маленька здригається,
Вiдчуваючи подих мети.
Зголоднiлi коти дверi штурхають -
Позїдали навколо мишей:
Не ховається риба пiд мушлею,
А їм треба кормити дiтей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013373
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2024
автор: Глорія