ЖАЙВІР
Дерева чорніють і зимне повітря,
Ще сніг на проталинках бореться з вітром.
Та небо частіше ясне й голубе,
Нам Жайвір вже пісню послав із небес.
Знов дітки пташинок у небі шукають,
Отих, що весну нам щорік прикликають.
Небесні солісти палкі, запальні,
Той спів відмикає ворота весні.
Співуча краплинка щоденно тріпоче,
Весну молоду приманити нам хоче.
У простір вдивляються дітки дарма –
Десь Жайвір співає, а пташки нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013385
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2024
автор: на манжетах вишиванки