Межа неможливого

А  ви  б  хотіли  чути  танго  ночі,
а  чи  ранково-світанковий  вальс,
або  закрити  з  насолоди  очі
і  серце  в  такт  забилося  у  вас?

А  як  щодо  отримати  утіху
або  відчути  раювання  смак
і  помирати  жартома  зі  сміху?.
Цікаво?  Інтригує?  Чи  не  так?

А  смакувати  тишею  бажання
у  вас  уже  давненько  не  було?
Але  не  підриватись  спозарання
і  сонним  не  летіти  у  село…

А  ви  не  проти  цмулити  водичку,
прозоро-кришталеву,  зі  струмка,
чи  прилягти  на  скошену  травичку?
Косу  тримать  не  конче  у  руках!.

А  як  відносно  ласувати  медом?
Я  тут  не  маю  на  увазі  бджіл…
З  коханою  удвох  укритись  пледом
і  цілуватись  до  останніх  сил!.

Або  іще  посмакувати  сексом?
Уповні  відірватися,  раз  п’ять!
Ви  скажете,  уже  немає  сенсу
так  довго  ці  принади  рахувать!.

Із  вами  я  не  стану  сперечатись,
але  собі  дозволю  ще  рядок:
Уже  не  досить  в  дупі  колупатись?
А  усім  складом  марш  на  «передок»!

Межа…  Вона  у  всіх  повинна  бути,
тим  паче,  що  іде  воєнний  час!
Не  змушуйте  народ  шукати  трута,
аби  лишити  шанси  і  для  вас!

17.05.2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013419
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2024
автор: Олександр Мачула