Тобі завдячую, роде!
Своїм буттям завдячую тобі,
Мій роде, український, непокірний!
Немало склав голів ти в боротьбі,
Але землі своїй завжди був вірний.
Ти йшов не битим шляхом навпростець,
А обирав стежки круті, колючі,
І світ нарік тебе: народ-борець.
Немало маєш давніх ран болючих.
Сьогодні ти на праведнім путі:
Виборюєш для себе гідну долю.
Завжди ти жити з волею хотів,
Її рятуєш сам на полі бою.
Покірно у молитві й я схилюсь,
Проситиму у неба допомоги.
Постане в славі Україна-Русь,
Отримавши нарешті Перемогу!
16.05.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2024
автор: Ганна Верес