Побрались двоє.
Бо кохали.
В народі кажуть – однолюби.
Шлюб, згодом, ще міцніш зв’язали
їх спільних двійко діток любих.
Жили, тай годі.
Більш мовчання,
ніхто не знав, що з тим едемом.
Тому що, хоч було кохання,
проте у кожного... окремо.
Життя підказує уроки,
лиш не дарує привілеї.
Нерідко так картають роки:
Вона – без «нього»,
Він – без «неї».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013536
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2024
автор: на манжетах вишиванки