Життя лиш починало свій розбіг…



Я  пам'ятаю  скромнеє  житло  –
Горіх  під  вікнами  махав  гілками,
Час  молодий,  ласкавий  був  із  нами,
В  після  весільний  рік  взяв  під  крило…

Там  світлий  ангел  нас  будив  в  подобі  гри,
Дні  світлі  бігли  серебристою  рікою
І  щоб  там  не  було  –  дарма,  з  тобою  –
Хоч  дощ,  хоч  сніг,  чи  хуртовина  і  вітри…

У  один  однім  розчинились  ми  навік,
Нас  Небеса  в  любові  закружляли,
Були  з  тобою  просто  в  світі,  ляле,
Життя  лиш  починало  свій  розбіг…

В'ячеслав  Шикалович
19.05.2024  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013556
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2024
автор: Променистий менестрель