Зранку чаю заварю побільше,
Чай гарячий, може, душу втішить,
Не відмовлю я собі ні в чому
І нап'юся чаю досхочу.
І сьогодні ні ногою з дому,
Поміркую, як було раніше,
Що нового в світі я почув?
А почув нового я нічого,
Світ старою все іде дорогою
І ніяк із неї не зверне,
Може, чай зігріє все ж мене?
Чай мені зазвичай не зашкоде.
Мабуть, друзям потім подзвоню:
- Як у вас природа там, погода
І яке сьогодні в вас меню? -
- Все по-старому, нового ані чого,
Живемо як-небудь, слава Богу!
Світ старою шкандиба дорогою,
Ми тримаємось за нього якомога,
Від старого Світу допомоги
Будемо чекати іще довго. -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2024
автор: Рунельо Вахейко