Ага Шахід Алі СКРИПКИ

                                                                                     [i]з  Махмуда  Дервіша[/i]
Плачуть  скрипки  циганські,  збираючись  в  Андалусію,
Плачуть  скрипки  арабські,  покидаючи  Андалусію.

Скрипки  плачуть  про  час,  що  назад  не  вернеться,
Скрипки  плачуть  за  домом,  що  можна  вернути.

Скрипки  ліс  запалили  у  цій  непроглядній  пітьмі,
Скрипки  рвуть  горизонти,  запах  крові  у  венах  моїх.

Плачуть  скрипки  циганські,  збираючись  в  Андалусію,
Плачуть  скрипки  арабські,  покидаючи  Андалусію.

Скрипки  –  коні  примарні  із  хвиль  гомінкої  води
Скрипки  –  хвилі  припливу  на  полі  шаленім  бузку

Скрипки  –  монстри,  розбуджені  нігтем  далекої  жінки
Скрипки  –  військо,  будова,  мармурова  гробниця  й  Нахаванд  *.

Скрипки  –  хаос  у  серці  і  вітер  безумства  в  ногах  танцюриста
Скрипки  –  зграї  птахів,  пролітаючих,  наче  розірваний  прапор

Скрипки  –  докором  з  шовку  стихають  у  ночі  кохання
Скрипки  –  звуків  далеких  пролите  вино  із  минулих  бажань

Скрипки  всюди  зі  мною  неначе  відплата,
Скрипки  ловлять  мене  щоб  убити,  коли  наздогонять.

Скрипки  плачуть  арабські  покидаючи  Андалусію
Скрипки  плачуть  циганські    збираючись  в  Андалусію.
*  [i]Нахаванд  -  один  з  класичних  арабських  музичних  режимів.[/i]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=63zqNQsgPns[/youtube]

[b]Agha  Shahid  Ali  VIOLINS[/b]
                                       [i]by  Mahmmoud  Darwish  [/i]
Violins  weep  with  gypsies  going  to  Andalusia
Violins  weep  for  Arabs  leaving  Andalusia

Violins  weep  for  a  time  that  does  not  return
Violins  weep  for  a  homeland  that  might  return

Violins  set  fire  to  the  woods  of  that  deep  deep  darkness
Violins  tear  the  horizon  and  smell  my  blood  in  the  vein

Violins  weep  with  gypsies  going  to  Andalusia
Violins  weep  for  Arabs  leaving  Andalusia

Violins  are  horses  on  a  phantom  string  of  moaning  water
Violins  are  the  ebb  and  flow  of  a  field  of  wild  lilacs

Violins  are  monsters  touched  by  the  nail  of  a  woman  now  distant
Violins  are  an  army,  building  and  filling  a  tomb  made  of  marble
   and  Nahawund

Violins  are  the  anarchy  of  hearts  driven  mad  by  the  wind  in  a  dancer’s  foot
Violins  are  flocks  of  birds  fleeing  a  torn  banner

Violins  are  complaints  of  silk  creased  in  the  lover’s  night
Violins  are  the  distant  sound  of  wine  falling  on  a  previous  desire

Violins  follow  me  everywhere  in  vengeance
Violins  seek  me  out  to  kill  me  wherever  they  find  me

Violins  weep  for  Arabs  leaving  Andalusia
Violins  weep  with  gypsies  going  to  Andalusia
         *  Nahawund:  One  of  the  classical  Arabic  musical  modes.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013595
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2024
автор: Зоя Бідило