Таке складне життя чимдалі,
Мої думки кудись втікали,
Тривоги й стреси... дуже важко,
Із серцем в парі жити страшно.
Хто скаже стільки буде ча́су,
Щоб втілить даний Божий задум,
Проте, свої останні мандри,
Мабу́ть, не треба дійсно знати.
Живи та дякуй, злобі по́при,
За сонце, обрій, дивні гори,
Й хмаринку, квітку, сонну річку,
Цей ранок, навіть темну нічку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2024
автор: liza Bird