Давайте будемо любити

Велика  віра  —  то  єдине,
що  може  витіснити  злість.
Прикмети  Божої  людини?  
У  неї  з  рук  горобчик  їсть.

До  неї  тягнеться  дитина.
В  ній  боже  є  і  гріх  не  зник.
А  вся  душа  її  гостинна
красива  й  свіжа  мов  квітник.

Життя  таких  ще  не  зім'яло  
і  не  зіпхнуло  до  канав.
Я  в  різні  дні  їх  стрів  чимало,
хоча  не  враз  розпізнавав.

Хто  сумнів  має,  хай  не  лає  —  
нехай  шука  на  сонці  плям.
Господь  людей  не  посилає
таких,  які  не  треба  нам.

Усіх  —  калічених,  невмитих  —
впродовж  нестачі  і  війни  
потрібно  все  ж  таки  любити,
бо  дуже  рідкісні  вони!
---

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013616
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2024
автор: Олександр Таратайко