Твоє світло в моїх глибинах. (18+, вульгарно)

Світле  небо,  
Хмари  пливуть,
Пестить...
Рука.

Твоя,  не  Твоя.
Може  Сам
Аполлон...
Насолодно...  протяжно...

Загадковий  стогін
Грає  зі  мною  в  цю  мить.
Купідон!
Маленький  хлопчик

І  Аполлон.
Немов  по  тілу
Хмари  ковзаюсь,
Десь  там  краплина,

А  поруч  ріка.
Мене  так  жадано
Пестить  рука.
Торкаюся  її,

Нею  наповнена,
Не  відчуваю  тіла.
Ти  за  спиною.
Хлопчик,  стрілок,

Грає  в  кохання.
Бере  моє  тіло
Як  Аполлон.
Впиваючись  в  мене,

Відчуй  простір!
Плоть  плоть  захотіла..
Горить..,  зводить  тіло.
Не  зупиняй...  світло.

Увійди,  говори.
Бери,  глибше...  введи.
Плекай  і  кричи.
З  тобою    близькі...
Розірви!  

Міцніше  і  рви.
Уже  давно  тебе  я  не  соромлюся,
Кожен  як  перший,
Знову  екстаз.

Ці  дотики,
Ці  глибини.
Землетруси
І  виверження.

Твоя  я  давно.
Вся  обімліла,
Я  в  передчутті,  
Знову  і  знову

Твої  виверження.
Серце  горить.
Милуюся  красою  інтиму.
Цю  ніч  не  повторити.

Кричати  в  екстазі,  не  боячись.  
Тобі  всім  тілом  віддалася.
У  полоні  пристрасті,  вночі,  взяти  хочу,
Мій,  Аполлоне,  я  знову  хочу.

Я  на  столі  і  на  дивані,
Я  біля  вікна  і  в  нашій  спальні.
Амура  стріли  знову  занурюй,
Люби,  пронизуй...

Я  без  розуму,
Ти  знову  кінчаєш.
Мене  на  частини  розриваєш.
У  мені  ти  хвилі  піднімаєш.

Всю  плоть  мою  ти  здираєш.
О  як  же  потужно  знову  кінчаєш...
Мене  блаженством  наповнюєш.
Моє  світло,  мене  ти  обожнюєш.

Твой  свет  в  моих  глубинах.  (18+,  пошло)


Светлое  небо,  
Плывут  облака,
Тело  ласкает...
Рука.

Твоя,  не  Твоя.
Может  Сам
Аполлон...
Сладко..  протяжно...

Загадочный  стон.
Играет  со  мной  в  этот  миг
Купидон.
Маленький  мальчик

И  Аполлон.
Словно  по  телу
Плывут  облака,
Где  то  там  лужа,

А  рядом  река.
Меня  так  желанно
Ласкает  рука.
Касаюсь  ее,

А  в  ней  облака,
Не  чувствую  тела.
Ты  за  спиной.
Мальчик,  стрелок,

Играет  в  любовь.
Берет  мое  тело
Как  Аполлон.
Впиваясь    в  меня,

Почувствуй  простор!
Плоть  плоть  захотела..
Горит..,  сводит  тело.
Не  останавливай...  свет.

Войди,  говори.
Бери,  глубже..  вводи.
Имей  и  кричи.
С  тобой  так  близки..
Разорви!  

Мощнее  и  рви.
Уже  давно  тебя  я  не  стыжусь,
Каждый  как  первый,
Снова  экстаз.

Эти  касания,
Эти  глубины.
Землетрясения
И  извержения.

Твоя  я  давно.
Вся  обомлела,
Я  в  предвкушении,  
Снова  и  снова

Твои  извержения.
Сердце  горит.
Любуюсь  прелестью  интима.
Эта  ночь  не  повторима.

Кричать  в  экстазе,  не  боясь.  
Тебе  всем  телом  отдалась.
В  плен  страсти  ночью  взять    хочу,
Мой,  Аполлон,  я  вновь  хочу  .

Я  на  столе  и  на  диване,
Я  у  окна  и  в  нашей  спальне.
Амура  стрелы  вновь  вонзай,
Люби,  пронзай...

Я  без  ума,
Ты  вновь  кончаешь.
Меня  на  части  разрываешь.
Во  мне  ты  волны  поднимаешь.

Всю  плоть  мою  ты  содрагаешь.
О  как  же  мощно  вновь  кончаешь...
Меня  блаженством  наполняешь.
Мой  свет,  меня  ты  озаряешь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013619
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2024
автор: oreol