Небо таке чисте хмари як серпанок
І пробились квіти знову крізь асфальт
Заспокойся серце відмотай на нерви
Свій нечесний трунок кольором в кобальт
Літо таке ніжне слово таке ясне
Юне сонце плаче і сміється синь
Зрання ми як діти ясні і спокійні
А вночі як попіл спалений у пил
Хай нас знову люблять хай нас ненавидять
Нашим душам чистим й грішним - все одно
Ми не можемо бути щирими як небо
Ми собі простили все уже давно
2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013686
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2024
автор: Мілена Христич