НА ВСЕ СВІЙ ЧАС

Дивись  на  дорогу,  куди  йдеш,  -  
Бо  вимажеш    взуття  об  лайно.
Життя,  це  мінне  поле  і  треш  -
Несе  вверх,  або  штовхає  на  дно.

Доля  дає  нам  шанси  жити,
Тож  вчись,  трудись,  вір  у  свої  сили.
Зумій  свій  сильний  дух  зростити,
Щоб  у  леті  розправити  крила.

А  щоб  побудувати  свій  дім
Треба  закласти  міцний  фундамент.
Щоб  добре  жилося  тобі  в  нім,
Тре  мати  характер,  темперамент.

Тре  мати  здоров'я,  мету,  ціль,
І  догори    голову  не  дерти.
Бо  життя,  це  є  цукор  і  сіль
І  може  тебе  у  порух  стерти.

Вір  у  Бога,  у  свої  сили,
Не  хвались  ,що  ти  сильний,  найкращий.
Бо  заздрість  веде  до  могили,
І  зломить  твій  дух,  у  час  найважчий.  

Людина  творить  сама  себе,
Свій  образ  ліпить  по  божій  волі.
А  коли    життя  поб'є  тебе...
Гне,  як  вітер  вниз  стрункі  тополі.

Пам'ятай,  що  на  все  є  свій  час    
Є  час  для  перемог,  та  поразки.  
Життя  біжить  і  міняє  нас
Закладає  окуляри,  маски.

А  у    світу  правила  свої
Нині  аплодує  тобі  браво.
Завтра  зламає  крила  твої
Гляне  з  під  лоба  на  тебе  лукаво.

Будь  людиною,  хто  б  ти  не  був!...
Доводь  свої  справи  від  А    до  Я!.
А  хто  заповідь  божу  забув
Той  губить  своє  лице,  та  ім'я  .

Дивись,  який  обираєш  шлях  !
По  якій  ідеш  дорозі  життя.
Як  би  високо  не  літав  птах
Все  проходить,  в'яне,  йде  в  забуття.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2024
автор: Чайківчанка