Небо намастилося чорною помадою
від цього відразу хмари потемніли
місяць запалав тьмяною лампадою
і на землю впали проміння посивілі...
Вже дахи домів волоссям вкрилися
і під пудрою блідою опинилося шосе
з фарами проміння в одне ціле злилися
звісно ще ліхтар доповнення внесе...
Ніч старанно на домах малює тіні
їх фігури часто у вікна потрапляють
і вони не поспішаючи повзуть по стіні
потім разом з тишею сон охороняють...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013711
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2024
автор: Дмитрий Погребняк 555