День поспішав
Спустився день у постіль вечорову,
Хоч берег річечки іще не щах.
Крило своє сховавши у діброві,
Вітрець із сонцем знехотя прощавсь.
Блукали сни у зоряних висотах –
Не скоро нас навідають вони.
Купаю погляд у земних красотах,
Шукаючи ключі від таїни.
Пробився місяць крізь вечірню тишу
Під спалахи раптові зоряниць.
Він слухав, як Земля пливе і дише,
І заглядав у дзеркала криниць.
Коли ж у ніч перетече вже вечір,
Хмелітиме під сяйвом зірочок.
Свіжітиме від рос багата клечінь,
Збудує нову хатку павучок.
16.01.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013723
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2024
автор: Ганна Верес