До Марії

А  що  тобі?  Порожнє  слово.
Ти  спиш  спокійно  вдалині
І  зневажаєш,  мов  полову,
Мої  замучені  пісні.

Та  я  таки  не  сплю  ночами,
Все  думаю:  як  то  було,
Чи  ти  змінилася  з  роками,
Чому  в  сей  трапив  я  полон?

Ми  були  друзі  віки-вічні
Чи  тільки  місяць  або  мить  -
Чому  ж  ти  голосом  безличним
Сьогодні  стала  говорить?

Чи  аж  такі  мої  провини,
Що  тільки  погляд  крижаний,
Що  навіть  не  береш  на  кпини,
Що  ти  забула  де  я  й  чий?

Мені  огидні  милі  фрази,
Ліричні  відступи,  надмір,
Тож  правду  мовлю  й  цього  разу:
Я  мру  в  скорботі,  ніби  звір.

Якби  ж  вернути  те  минуле
Або  сьогоднішнє  змінить,
Та  твоє  серце  вже  нечуле
І  парка  врізала  ту  нить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2024
автор: Кріпіпаста