(із розділу банальна гундарівщина)
Скунс роботу знає на ура,
смрад стоїть, аж виїдає очі,
страхопуду це дикунство гра –
завше тхір до збочення охочий.
Поетичний дивиться бомонд,
як Пегасик ті́пається в муках,
от скажена кляча, кинь цей понт,
це ж душок поета, твого друга.
Він у нас на витівки мастак,
писанина, хоч пісна та плідна,
жунашлюшка, щур, бундючний хряк…
краще б "майстер" виправ своє спіднє.
23.05.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013833
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2024
автор: Микола Соболь