[quote]Нехай рука заграє на роялі , в житті й у серці зникнуть всі печалі ![/quote]
Попандопали навколо.
Це скажу не випадково.
В нас такий менталіте́т.
Дуже влучний наш портрет.
На словах всі патріоти,
Та поближче придивись.
Скрізь один лиш егоїзм.
Все під себе загребли.
Іншим лиш ярмо:
-Носи.
Із під носа тут вкрадуть,
Собі в власність,
То є жуть.
Мамині синки навколо.
Ці не ви,
Руйнівники.
Їхні вже поля й сади,
Ріки, стежки та ставки.
Їх пітомнік - не лови.
Тут вони, тут - не ходи.
Щукарі... сітки, сітки.
І на зайців вже полюють,
Влучно, автоматний постріл в ціль .
Кажуть зайців розвелось.
Й їм вбивати довелось.
І гулянки вечорами.
Вони не ви.
Все для них, для молодих.
Лиш гребують...й ...
Горілку п'ють.
Майже двадцять,
В бій ідуть?
-Ні, звичайно.
- Інших шлють та мати гнуть.
-А бухати?
-Тут як тут.
http://www.golos.com.ua/article/84985
Ні в якому разі не призиваю молодих брати як в 1941 році на фронт, взагалі борюсь за мир і вирішення конфлікту мирним шляхом, вірш про наш менталітет та те яке у нас майбутнє покоління, не бачу ким там гордитись нажаль. А от за продажу алкоголю молоді - слід наказувати, щоб іншим неповадно було та контролювати поведінку молоді в вечірній час, може нам й радісно, що в ворожій державі зникають діти та це тривожний дзвіночок, не слід було наших з Маріуполя вивозити, цинічно при чому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013854
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2024
автор: oreol