[b]Як сказав один солдат[/b]
Як сказав один солдат:
-Нема за кого погибати,
За них не варто воювати.
І я також був так вважав.
Все зрозімів та промовчав.
Все захватили ж там без бою.
Херсон, Луганськ і весь Донбас.
А ми ж пішли туди війною,
Вони - здали, ми - визволять.
Спочатку слід було стояти,
А не порфелі приміряти.
Мінські угоди підписати,
А потім, що...
Хто хоче, щоб людей вбивали.
Жилі будинки руйнували.
Здали ж без бою навіть Крим.
Ділили...
Щоб аж до руїн?
Правду сказав простий солдат:
- За них не варто воювати.
А як на мене все втрясеться,
Лиш попит на війну минеться.
[b]Мамо, не вір, я повернусь[/b]
Він тракторист,
Юнак моторний.
Він вправний,
Мамин помічник.
Пішов на фронт,
Він там танкіст.
Знов похоронки шлють додому.
-Мамо, не вір, я є живий.
Він обіцяв.
Слово тримав.
Хоробро, сміло воював.
Горіли орки й сам горів.
Та він живий.
Він молодий.
- Мамо, не вір, я повернусь,
Тобі лиш низько уклонюсь.
[b]Ротація у ганделиках.[/b]
Скільки ненависті й злоби,
Нам не потрібно ворогів.
Оцим пропитим дали зброю.
Вони ж стріляють у своїх.
Очі засліплені й додому.
Проблеми будуть, буть біді.
А ми чекали цих "героїв".
Герої є, та це не ці.
Ці вже не дружать з головою.
Проблема навіть не в війні.
Чекають вбивства й мордобої,
Так, мародерство на крові.
Все те, що там уже на Сході.
У ДНР і ЛНР.
Прийдуть назад оці "герої",
Та чи свої, скоріш - чужі.
Готові всіх вони вбивати,
Дай зброю .. і уб'ють,
Вас вб'ють.
Хто їм дозволив наливати.
Ці не здорові з дуру ж п'ють.
Оце так хочеться додому,
Щоб оковиту з горя пить?
Всіх ненавидіти й крушить.
В руках таких "наших" героїв
Майбутнє й з ними потім жить?
Не буде вже сімей, не буде .
Вернуться з бою та не ті.
Ті, хто не п'є ось ті й герої,
А решта - ж горе цій землі.
Всі божевільні на війні.
Хто не вбивав лише й живі.
Вже інвалідам заздрять.
І сорому й ума нема.
Війна.
І вороття також нема.
Це ж дві армії совка.
Що робили, як служили.
Офіцери водку пили,
А солдати їм носили.
Їм новітню дати зброю?
На ротації воюють.
До коханих чи в ганделик
Їх дороги тут прямують.
Перестав їх поважати,
Зброю звірам в руки дати
Й будуть всіх підряд вбивати.
Цих "героїв" нам чекати?
Може владу їм ще дати?
Жде ж терор.
Будуть вбивати.
Тут добра не слід чекати.
Довели.
Докерували.
Дозомбували.
Ми ж героїв всі чекали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013891
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2024
автор: oreol