Це не ангел
це поет
він не має крил
має тільки оперену
праву руку
б'є цією рукою об повітря
злітає на три дюйми
і щоразу падає
коли він приземляється
відштовхується ногами
зависає на мить угорі
махаючи опереною рукою
О, якби ти міг подолати притяжіння глини
то міг би жити в зоряному гнізді
міг би стрибати з променя на промінь
міг би –
але зірки
від однієї думки
що будуть його землею
злякано падають
поет прикриває очі
опереною рукою
він уже мріє не про політ
а про падіння
що креслить як блискавка
профіль нескінченності
[b]Zbigniew Herbert Wybrańcy gwiazd[/b]
To nie anioł
to jest poeta
nie ma skrzydeł
ma tylko upierzoną
prawą dłoń
bije tą dłonią w powietrze
ulatuje na trzy cale
i zaraz znów opada
kiedy jest całkiem nisko
odbija się nogami
na chwilę zawisa w górze
wymachując upierzoną dłonią
ach gdyby oderwać się od przyciągania gliny
mógłby zamieszkać w gnieździe gwiazd
mógłby skakać z promienia na promień
mógłby –
ale gwiazdy
na samą myśl
że byłyby jego ziemią
przerażone spadają
poeta przesłania oczy
upierzoną dłonią
nie marzy już o locie
ale o upadku
co kreśli jak błyskawica
profil nieskończoności
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013908
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2024
автор: Зоя Бідило