Мій любий скиглику, не плач!
Хай не трясуться губенята.
Ти просто трішечки поспи.
Я посаджу тебе в санчата.
Я обгорну тебе шарфом
і шапочку вдягну на вуха.
А зараз ти не вередуй.
Дивись, заснула вредна муха.
І мишки, що вночі скребли,
на кухні певно щось украли.
Затихли, сплять обіднім сном,
доверху пупчики підняли.
Скрутили хвостики в трубу,
мабуть, їм сняться дивні речі.
В звірят порядок щодо сну,
цього б навчитися малечі.
Ти хоч на хвилечку засни.
В бабусі борщик википає.
У ванні кран шипить, мов змій.
Нехай тебе це не лякає.
Я знаю, швидко підростеш,
втечеш м’яча свого ганяти.
З уроків, як робила я,
навчишся з класом утікати.
Навчишся в глибині садку
недопалки чужі палити.
А я тобі все поясню.
Тебе не зможу я сварити.
Мій строгий погляд – не тобі.
Ти мій ясний, небесний раю.
З тобою злегка я здрімну.
Як би ти знав, як я кохаю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013909
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2024
автор: Голубочка