Село зимою засинає,
Надто вкрите снігом.
Лай собак гучно лунає,
Везе кінь дрова з лугу.
З димарів сизий дим,
Обережно їхали авта.
Дідо з лицем блідим,
Взяв кукурудзу жовту.
В садах, городах тихо,
Там врожаї сняться.
Шукають круки крихти,
Відер чекає криниця.
Морозу ніхто не радіє,
Мрії селян про тепло.
В хатині стара скніє,
Саме її життя стебло.
Молоді поїхали геть,
Глядять батьки оселі.
Чатує на них смерть,
Хіба внукам веселі.
16 січня 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013960
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2024
автор: Володимир Кепич