Квіткова повня. Неба очі хмурі.
Вдяглася ніч у сукню з органзи.
Колише вітер сте́бла рогози
Та поруч ве́рби шамотя́ть в зажурі.
Купавку ніжну, що розквітла в повню,
Хітливо пестить сяйво ліхтаря,
Який стоїть немов у вівтаря,
Так, ніби вовк, що вліз у шкуру о́вню.
А понад ставом напівсонний простір
В тенетах смутку заздрить давнині,
Яка, мабу́ть, наснилася мені...
Чи то привиділась у хворій млості...
Доріжку місячну між берегами
Малює відблиск світла на воді –
Здається, лину я... у світ видінь...
Й гублюся бе́звісти... сном Гаутами...
24.05.2024
*Квіткова повня - одна з назв повного місяця у травні.
Вважається, що Сіддха́ртха Гаута́ма народився, отримав просвітлення й помер в одну й ту ж пору весни (у травневу повню). Цікаво, що я дізналася про це на другий день після написання вірша, в якому пов'язала травневу повню з Гаутамою. Збіг? Чи вплив підсвідомості, яка має відношення до тонкого плану буття, де зберігається подібна інформація..? ;~))
––––––––––––––––––––––––––––––
Ілюстрація:
Зображення сплячого будди Гаутами, яке називається "Будда в нірвані" (картинка з інтернету)
––––––––––––––––––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013968
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2024
автор: Олена Студникова