***
(О царівні невідомій, що на горошину хотіла...)
***
-- Як Величність ваша
Спочивала..?
Сни, які дивилася --
Спіймала..?
А, чи полюванням
Знов займалась,
Щоби однорога
Приборкати,
Приручити,
Подружити,
Покохати
Та покинути тужити..?
Бо я знаю вітряність
Цю юну,
У якій так грає
Кров,
Знову-понову,
Примхливу фортуну,
Щоби лиш -- тепер..,
Та так, як -- хочу..,
А потім,
Як буде і... полишим,
Бо нове вже манить,
Як магніт,
Щоби догорів так
Юний гніт
І зломалась молода
Душа,
Якщо тільки не знайде
Свого до серця
Молодця,
Щоби тіло й душу
Підлатав
Та у гармонічнім
Цілі мав,
Бо не так корона
Є важлива,
Як то щастя
Просте,
Що людське, --
Як єдина сім'я мила
Та щаслива..,
А тому, царівно,
Геть усе набік
І вивчаєм астрономію --
У лік,
Щоби гороскопи
Так зложити,
Яким зможеш
На горошині твердій --
Ти щасливо, із обранцем
Своїм --
Жити...
--------------------------------------------
25.05.2024; Paris (Aurora)
=======================
(!!!)
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013998
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2024
автор: MAX-SABAREN