Бути собою, не зрадивши долі,
Прагну давно на підмостках життя.
Шлях серединний шукаю поволі.
Йду уперед серед заздрости й зла.
Часто біжу по уїдливих стернях.
Марно від болю себе вберегти.
Падаю вкотре, долаючи терни,
Й знов намагаюсь іти до мети.
Попри незгоди, підступність і зради,
Не зупиняю життєву ходу.
В творчості й римах шукаю розраду
І завдяки їм і досі живу.
Задля висот не стелюся барвінком.
Працею вперто торую стежки.
Випивши келих цинізму і трунку,
Час неодмінно розставить крапки.
Бути собою, не зрадивши долі,
Прагну давно на підмостках життя.
Шлях серединний шукаю поволі.
Шовком гаптую своє майбуття.
25. 05. 2024 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Картинка з інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014000
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2024
автор: laura1