Вічного лету

Він  полетів...  Згубився  в  небі  слід…
Нам  залишив  про  себе  світлу  пам'ять.
Крильми  він  затуляв  народ  від  бід,
Від  тих,  що  від  злоби́  себе  не  тямлять.
Сонм  Янголів  поповнився,  і  він
На  янгольські  змінив  залізні  крила.
Ніхто  йому  таких  не  зичив  змін,
Для  нього  Доля  небеса  відкрила.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2024
автор: Патара