Чи не сон це?
Осіння паморозь у косах зацвіла,
А очі все ще молодо зоріють.
Жіночим щастям жінка не впилась,
Та, мов дитя, виношувала мрію,
Що стрінеться таки їй у житті
Той, через кого в серці завесніє,
З яким іти їй буде по путі,
І сонце особливо заясніє.
І він прийшов промінчиком ясним,
Ласкавим, теплим, ніжним, як і сонце,
Те. без якого не бува весни.
Думки ж диктують їй: «А чи не сон це?»
22.04.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2024
автор: Ганна Верес