Не бійся, шанована владо,
Поета, що б"є з автомата.
З поета поганий стрілець.
Всю помсту зведе нанівець.
А зброя поета - то слово.
Недовго веде він розмову.
Ті влучні, короткі слівця
Зворушують людства серця.
Одвічно на нашій планеті
Тирани вбивають поетів
Чи в тюрми саджають усіх,
Хто словом розвінчує гріх.
Немає в людського суспільства,
На жаль, протидії злодійствам.
І завжди тиран-психопат
Війною наводить скрізь "лад".
Чи зможуть війну зупинити
Поети словами? Бандити
І їхній вожак-маніяк
Вже з"їхали з глузду однак.
То ж владі воєнних "естетів"
Боятись не треба поетів.
Війна зводить з розуму всіх.
Слова викликають лиш сміх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2024
автор: Leskiv