Sonnet 21 by William Shakespeare
So is it not with me as with that Muse
Stirr'd by a painted beauty to his verse,
Who heaven itself for ornament doth use
And every fair with his fair doth rehearse
Making a couplement of proud compare,
With sun and moon, with earth and sea's rich gems,
With April's first-born flowers, and all things rare
That heaven's air in this huge rondure hems.
O' let me, true in love, but truly write,
And then believe me, my love is as fair
As any mother's child, though not so bright
As those gold candles fix'd in heaven's air:
Let them say more than like of hearsay well;
I will not praise that purpose not to sell.
------------------------------------------------------
Шекспір. Сонет 21 (за мотивами)
Здається, що не з тих поетів я,
яким співає Муза. Ті пісні,
миліші всім за пісню солов'я.
Не хочеться писати так мені…
Перлини моря, синій небокрай,
земля, її садочки та гаї,
духмяний квітень, річки водограй —
чудові теми, тільки не мої…
Дозвольте правду… Я кажу про те,
що Сонце, Місяць та зірок кольє,
лампад небесних сяйво золоте
в красі мого кохання точно є…
Пишу я про коштовність цю свою,
її я не хвалю, не продаю…
(серпень 2017 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014205
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2024
автор: Геннадий Дегтярёв