Сніг іде, залишаючи в меншості світ.
Час розгулові Пінкертонам,
настигаєш себе в будь-якому єстві
по недбалості відтиску в онім.
За такі відкриття не чекають дарів;
на околиці тиша, що повінь.
Скільки світла набилося в скалку зорі
проти ночі! як біженців у човен.
Не осліпни, дивись! То ж бо й сам сирота —
жид, відступник, ти поза законом.
За душею не шарь, все одно ні чорта́.
З рота — пара, як профіль дракона.
Помолись краще вголос — вторий* Назорей,
за оцих, що долають світ пішки
із дарами царям ханаанских земель
і за всіх дітей у колисках.
OSAlx2о24-о5
Клод Моне. Снег в Аржантёе. 1875
*Словник староукраїнської мови XIV — XV ст., Ⅰ том, 204 сторінка.
ВТОРЫЙ, УТОРЫЙ числ. (7) другий (6): ѹчинили єсмо имъ границю повыше манастырѧ, свѧто(г) михаила прєзъ крииичину на второ(м)ъ полку (Галич, 1404 Р 68); ѹ сочавѣ… м(с)цѧ сєктєбрѧ (!) ѹ двадєсѧтє и вторыи днь (Сучава, 1411 Cost. Ⅰ, 95); Писан в Луцку, месяца декабра двадцат второго дня (Луцьк, 1451 АрхЮЗР 8/Ⅳ, 17); Даио ѹ Вилин, в лѣто сєм тисѧч сємоє, в мсца июнѧ кг̃ дєи, индикт вторый (Вільна, 1499 AS Ⅰ, 118);
⋄ второе пришествіе (1) див. *ПРИШЕСТВІЕ 1.
*
Снег идет, оставляя весь мир в меньшинстве.
В эту пору - разгул Пинкертонам,
и себя настигаешь в любом естестве
по небрежности оттиска в оном.
За такие открытья не требуют мзды;
тишина по всему околотку.
Сколько света набилось в осколок звезды,
на ночь глядя! как беженцев в лодку.
Не ослепни, смотри! Ты и сам сирота,
отщепенец, стервец, вне закона.
За душой, как ни шарь, ни черта. Изо рта -
пар клубами, как профиль дракона.
Помолись лучше вслух, как второй Назорей,
за бредущих с дарами в обеих
половинках земли самозванных царей
и за всех детей в колыбелях.
1980
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2024
автор: Под Сукно