ЗАЦВІЛА КОНВАЛІЯ БІЛА

Зійшло  сонечко  із  за  хмар,  тануть  сніги...
Зазеленіли  на  долині  пишні  трави  .
На  березі  річки  квітнуть  ліси,  луги,
У  райськім  саду  зацвіли  квіти,  як  пави.

Вдягнула  у  сукню    квіточка  в  садочку
Білосніжно  біла  конвалія  чарівна.  
Мов  красуня  наречена  у  віночку
Вклонилась  матінці  землі  -  дівчина  весна.

 Немов  принцеса  з  казки  -  ніжна  талія  
Очі  ,  як  зорі,  що  сяють  у  синім  небі.
Її  звати,  так  красиво  -  конвалія
У  її  вроду  закоханий  білий  лебідь.

Зацвіла  конвалія,  так  біло  -  біло
Зійшла  немов  у  весняний  сад  -  Богиня  зір.  
Усміхнулась  місяцю  лебедю  мило,
В  келих  щастя  наливає  парфум  ніжних    лір  .

Біленькі  дзвіночки  ,як  лілії  квіти  
Сяють  немов  перли  на  зеленім  листочку.
Розпустила  пишні  коси  ніжні  віти,
Веде  у  божественний  рай  літа  в  садочку.

Їй  жайвір  -  божа  пташка  співає  пісню,
Оспівує    шарм  краси,  шляхетну  вроду.
Листочок,  як  корона  у  пору  літню
Сяє  як  райдуга    над  нею    у  негоду.

Листочок  широкий  наче  капелюшок,  
Від  сонечка,  спеки    та  дощу  захищає.
Ростить  конвалію  в  колисці  з  пелюшок
На  стеблі  фата  зі  шлейфом  вниз  опадає.
---------------2------------------
Зоряна  ніч,  як  чорниця  цвіте...
Запрошує  літо  в  свій  рай  у  гості.  
Сонце  склало  проміння  золоте
У  золоту  колиску  на  помості.

О,  як  пахне  медами  місяць  май!
Така  краса,  хоч  із  Богом  говори!...
Білолиций  вийшов  у  небокрай
Йому  поклонились  стрункі  явори.

Я  візьму  тебе  за  руку  мила
Поведу  в  гай  де  чути  спів  солов'я
Розправлю  як  лебідь  свої  крила
Обійму,  зацілую  як  мід  уста.

Розливсь  рікою  черемховий  гай
Пахне  солодким  медом,  так  духмяно!
Птах  співає  пісню  прощай,  прощай!
Весні,  що  злетіла  за  обрій  рано.

Літо  біжить  босоніж  у  трави,
Де  голубляться  лебеді  кохання.  
Кружляють  у  блакиті,    як  пави...
Закоханим  передають  вітання.

Приходь  кохана  -  у  зелений  гай  !
Тут  ,  так  красиво  немов  би    у  казці!
Вечір  насіяв  зір,  тут    справжній  рай!...
Співає  пташка  пісні  в  божій  ласці.

Весна  сплела  у  коси  віночок  
Немов  дівчина    у  волосся  квіти.
Вийшла  Богиня  зірка  в  садочок
І  сіє  зорі  на  щастя  для  літа.

Цвіркоче  цвіркун  і  гудуть  джмелі
Зозуля  кує  на  щастя  довгих  літ.  
Літо  єднає  долі  на  землі
До  ніг  закоханим  сипле  зоре  квіт.

Я  візьму  тебе  за  руку  мила
Поведу  в  гай  де  чути  спів  солов'я.
Розправлю,  як  лебідь  свої  крила
Обійму,  зацілую,  як  мід  уста.


   







































































адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014211
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2024
автор: Чайківчанка