Лицарі (142)

Між  густих  лісів,  і  старих  стежок,
поміж  скель  гірських,  і  сухих  річок.
Між  боліт,  полів,  через  ріки  й  гори,
крізь  міста  і  села,  нічиї  простори.

Де  безкрайні  лани  цвітуть,
і  стрімко  вода  тече.
Там  герої  славетні  йдуть,
всі  майстри,  всі  в  одне  плече.

Хоробрі  вони,  крилаті,
кремезні,  частково  багаті.
Очі  заповнені  битвами,
серця  їх  повні  молитвами.

Мечі  всі  залиті  кров'ю,
обладунки  у  бруді  й  сажі.
Сповнені  душі  любов'ю,
казок  і  легенд  персонажі.

І  поки  у  грудях  б'ється,
і  поки  щити  над  ними,
Доки  лицар  "героєм"  зветься,
королівства  будуть  живими.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014213
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2024
автор: Zak_Marko