Десь так близько і далеко,
Ти немов в небі лелека,
Мов голубка, що вуркоче,
Мов лебідка на воді.
Так далеко й
Поряд ти.
Може сон,
А чи думки.
Може все мені наснилось.
Може витвір ти душі.
Подих...
Може голос....
Певно стан,
Не твій...
Душі...
Ти живеш в моїм вірші.
[b]Фетішизм[/b]
Кажуть плями є на Сонці.
Їх помітно крізь віконце.
Голе, голе,
Голе Сонце.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=HbLPLHW_RtI[/youtube]
Окуляри надівають,
Тіло сонячне вивчають.
Голе Сонце, без трусів,
Ти хоч раз вночі зустрів?
І тебе не обпекло?
Певно дивишся крізь скло.
Фетішист то не Ікар,
Підглядав лиш, не літав.
[b]Все повторяется, тела лишь меняются[/b]
Налилась и повзрослела,
Приоткрыла свое тело.
Не по детски вновь флиртуешь.
Знаю детка, ты блефуешь.
Ловит взгляды
Плод запретный.
Манит взоры,
Взгляды в вечность.
Снова в лето ты оделась.
Море, волны под Луной,
Я и ты,
Наш пляж ночной.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014236
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2024
автор: oreol