Страшна війна! Руйнація і жертви,
Безногих та безруких тисячі
І вже ніто не порахує мертвих
Та сліз вдови, пролитих уночі.
Чому війна? Чому це сталось з нами?
На це у мене відповідь одна, -
Безмозглих вибір зроблений без тями,
У цих жахіттях їх пряма вина!
Віддали Україну на поталу
Прихованим і явним ворогам
Три четверті зебілів від загалу
Створили у країні цей бедлам.
Байдужість, дурість Україну знову
Підвели до фатальної межі.
Тепер надія тільки на військових,
Перемогти нам, Боже, поможи!
.
27. 05. 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014274
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2024
автор: Мирослав Вересюк