Час робить зі всіма чуда,
Всьому живому на світі.
Дотикається його рука,
Ходить черговим літом.
Шкода життів руйнації,
Лиця квітка відцвітає.
А були колись овації,
В землі вже, що літає.
Човен перевертається,
Нема без кінця курсу.
Із часом змагаються,
Та бракне їм ресурсів.
Від часу як сховатись,
Можна від себе втекти?
Сонце буде підійматись,
Нащадками ріка текти.
Нам варто усе зробити,
Бо час назад не вернеш.
Будуть згадками миті,
Мука віддати життя кеш.
12 січня 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2024
автор: Володимир Кепич