Південний Буг
Мій Буг, мій Бог! Моя найкраща річка,
Мій човен, що нікуди не пливе...
Між пагорбів зелених синя стрічка
Пов'язує все вічне і живе.
Тече вода в далеке Чорне море,
А дні давно нікуди не спішать.
Під вербами в заплавах, наче зорі,
Лілеї ніжним вогником горять.
Здається, час спинився і чекає,
Оту найкращу неповторну мить.
Коли сам Бог відкриє двері раю,
І на життя весь світ благословить!
28.05.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2024
автор: majra