Від "АББИ" до УКРАЇНИ (пазл 45)

-  Хто  хоче  сьогодні  піти  до  кіна  ?  Підніміть    руку  догори,  -  строга  вчителька  -  "історичка"  глянула  на  учнів  крізь  свої  чудернацькі  окуляри  і  розрядила  обстановку.  Замість  надокучливих  уроків  така  спокуслива  пропозиція.  
Усі  школярі  миттю  підняли  руки.  
-  А  як  фільм  називається  ?  -  резонно  спитав  Максимко.
-  "Високий  перевал"  *,  -  відповіла  педагогиня.  
-  А  про  що  він  ?  -  невгамовні  дітлахи  вже  очікували  цікаву  подію.  
-  Про  боротьбу  радянського  народу  із  недобитками  бандерівських  банд.  
-  Неправда  це  !  Мені  бабуся  розказувала,  що  бандерівці  боролися  за  свою  рідну  землю,  хотіли  тут  господарювати,  а  їх  червоні  чекісти  мучили  і  вбивали...-  Марія  -  старшокласниця  кинула  виклик  системі.  
-  Хто  тобі  такі  нісенітниці  розказав  ?  -  гнівно  спитала  поважна  жінка.  
-  Бабуся  моя...
-  Завтра  до  директора  обов'язково  хай  зайде  !
-  Вона  вже  померла  рік  тому...
-  Тоді  батьків  твоїх  до  директора  !  
-  Батьків  моїх  теж  немає...Тато  загинув  на  виробництві,  мама  вийшла  вдруге  заміж  й  покинула  рідні  терени.    Мене  виховує  мамин  брат.  
-  Тоді  його  покличеш  !
-  Добре,  покличу.  
Тут  варто  зазначити,  що  радянська  школа  була  частиною  отого  тотального  мороку  країни  рад.  Окрім  "сухих"  й  не  дуже  потрібних  у  майбутньому  знань  вона  ще  нав'язувала  чужинську  ідеологію.  Наприклад,  бідолашні  діти  змушені  були  повністю  прочитати  4  томи  руського  мерзенного  лева  товстого  "Війна  і  мир",  вчити  напам'ять  вірші  імперця  пушкіна  чи  розмірковувати  над  прочитаним  "Злочин  і  кара"  депресивного  достоєвського.    А  назви  які  -  усе  замішане  на  насильстві.  Пушки  ніби  стріляють  облудою  у  дитячий  не  до  кінця  сформований  мозок.  Жовтенята  -  піонери  -  комсомольці...пізніше  будівельники    "світлого  завтра"  на  одній  шостій  суші,  яким  обожнюваний  терорист  ленін  показував  шлях...куди  ?  Звісно  куди  -  усіх  незгідних  до  Сибіру  на  каторгу  !  
Але  наразі  юне  покоління  не  переймалося  такими  глобальними  процесами  в  мордорі.
Вони  поспішали  до  кінотеатру  геть  подалі  від  нудних  корпусів  "колективного  гуртожитку".  Ще  б  пак,  художня  стрічка  в  кольорі  й  повнометражний  екран.  Яка  краса,  які  природні  герої  сюжету  і  говірка  їхня  сільська.  
-  Глянь-глянь,  наскільки  огидні  ці  бандерівці...
-  А  може  й  правду  казала  Марічка  ?
-  Ну  не  знаю-не  знаю.  Старші  краще  знають  хто  тут  каратель.  
-  Юзю,  цьокни  діда  !  
-  Ой  за  що  ж  його  так  !
-  Ого,  та  то  вороги  наші  -  оті  лісові  полчища  нечисті  !
-  Коли  виросту,  буду  захищати  всіх  вас  від  бандитів.
-  А  я  стану  міліціонером,  щоби  порядок  був  усюди.  
-  А  я  льотчиком  літатиму  і  з  неба  бачитиму  -  хто  що  не  так  робить.  І  тоді  дам  прочуханки  тим  негідникам  !    
Емоції  маленьких  глядачів  зашкалювали.  
На  другий  день  прийшов  у  школу  Святослав  -  опікун  школярки  Марії.
-  Ви  розумієте,  що  то  є  наклеп  на  соціалістичний  лад  !  -  директор-ідеолог  намагався  "просвітити"  неслухняних.
-  Розумію,  та  я  не  винен  у  цьому.  Марію  виховувала  її  бабця,  котра  колись  була  в'язнем  гулагу.  От  і  "попсувала"  дитину  трохи.  
-  Трохи  ?  Нічого  собі  -  трохи  !  Шкода,  що  вона  померла.  Я  б  її  спитав,  хто  нашого  славного  командира  Миколу  Федоровича  Ватутіна  ліквідував.  
-  Але  Марічка  має  гарні  оцінки.  Старанно  вчить  домашні  завдання.  Навіть  допомагає  мені  по  господарству.  Мусить  дорослішати  скоро,  бо  ж  без  батьків  росте.  
-  Гаразд,  напишу  Марії  догану  на  перший  раз  в  щоденнику.  Поведінку  в  кінці  року  покладемо  "задовільну"  і  хай  візьме  додаткові  уроки  з  історії  кпрс  й  глибше  прочитає  про  Велику  Вітчизняну  війну.    
-  Дякую  Вам.  Будемо  надіятися,  що  вона  виправиться.
-  Авжеж,  інакше  атестат  зрілості  не  одержить.  А  без  нього  на  нормальну    роботу  не  візьмуть.  
-  Можу  йти  ?
-  Так,  ідіть.  І  дивіться  пильно  за  своєю  Марією.  
Директор  школи  подивився  до  вікна.  Там  метушливо  гасали  і  верещали  кмітливі  непосиди.  Як  же  довго  їх  треба  навчати,  аби  щось  вийшло  путнє  з  них.  
Путнє  вийде  тоді,  коли  розвалитися  ота  імперія  зла.  А  поки  що  вони  є  бранцями  в  тій  лицемірній  схемі  буття.  
-  Товаришу  директор,  крейди  немає...-  "математичка"  повідомила,  бо  нема  чим  химерні  формули  чеканити  і  абстрактні  лінії  креслити.
-  Навчайте  усно  поки,  я  подзвоню  зараз  у  райком.  

*  "Високий  перевал"  -  радянський  2  -  серійний  пропагандистський  художній  фільм  режисера  Володимира  Денисенка  1981  року  випуску.  Вперше  показаний  на  телебаченні  у  1982  році.  Стрічка  має  політичну  кон'юнктуру,  метою  якої  є  чітка  дискредитація  боротьби  ОУН  -  УПА  за  волю    та  суверенітет.  Як  зізнався  пізніше  син  режисера  через  перекручування  сюжету  й  правдивих  фактів  його  батько  пішов  із  життя  у  розквіті  сил  (10.06.84),  не  витримавши  моральної  наруги  :  у  що  перетворило  авторський  творчий  задум  вище  партійне  начальство.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2024
автор: Мандрівник