поспіли перші вишні зріють яблука
квапливі грушки постать зайняли
невпинний дощ знов повернувся в’язь блукав
за нижнім плесом розтоків малих
ізранку щільні хмари мошка тьмариться
зелені слимаки повстали в тінь
вода і сонце нерозлучна пара ся
як верх і низ як здрастуй і амінь
надвечір знову хмари світлі відблиски
на денну зірку місячний арешт
обом їм як і в’язу власний вік плисти
та й айсбергом розтати врешті-решт
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014324
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2024
автор: Щєпкін Сергій