Пройшов ти, Травню, спішною ходою,
Не встиг мене узять в свої обійми,
Ще вчора у весні була я молодою,
А ти вже літу передав мене надійно.
Чому спішив? Чому мене ти зрадив?
І моє серце засмутив дощем?
З тобою не знайшла собі розради,
Не встигла. Ти залишив тільки щем. ..
Я так хотіла ще в весні побути,
Надихатись п'янким її повітрям,
В сади квітучі з мріями гайнути...
Яка ж багата весноньки палітра!
Приходь до мене, Травню, ти у сни,
Квітуй розмаєм в серденьку моєму,
І на прощання міцно обійми,
Пуччіні хай звучить мені «Богема».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014325
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2024
автор: М_А_Л_Ь_В_А