Умовний я, умовний ти умовні ми
Умовні люди були, є і завжди будуть
Але ніколи не забудем ми
Всі тонкощі душі окремої людини
З умовностями нам простіше жити
І ми готові кожну мить усе робити
Щоби окремості від себе геть відгородить
Але умовність всяка тільки в нас у голові
Окремості керують нашим світом
Бо ті умовності якими живем ми
Окремі є для кожної людини
Окреме і відмінне бачення про світ
Існує в кожного в душі в нас
Те бачення єдине що в нас є
Те бачення є те що робить нас собою
Що вирізняє з маси і тебе й мене
І масу творить складним поєднанням
Те спрощення, умовностей шаблон
Це дзеркало що душу нашу у собі відображає
А дзеркало те — цілий світ
Який ми через призму свого ока бачим
Цінімо особливості маленької душі
Бо ставленням своїм самі стаємо особливі
І світ увесь для неї робим яскравішим
І та душа великою для нас стає
Уміймо бачити серед умовностей деталі
І жити стане набагато цікавіш.
[i] [13.02.20] [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014328
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2024
автор: 3bm