Троянди білої тендітні пелюстки
У зелені тривожно завмирають,
Як почуття до тебе: ніби є,
Але вже десь поступливо вщухає .
Не гріє сонце, а лише пече.
І вітер пил навколо підіймає.
Та згадую минуле - душу рве,
Емоції туди-сюди гойдає.
Пелюстками осипана земля,
Травнево-снігова фата-моргана.
Як повернути щирість у життя,
Коли весь час зриваєшся в оману?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014337
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2024
автор: DeViAl