З пітьми народиться вогонь

З  пітьми  народиться  вогонь,
Який  візьму  з  собою  в  майбуття.
Печальних  дум  гіркий  полон,
Полине  попелом  у  небуття...

Свою  культуру  і  знання,
Плекатиму  в  собі  щодня
Бо  моє  тіло  лиш  вбрання,
В  якім  живе  моя  душа.

Мені  не  треба  тих  повчань,
Що  віджили  своє  давно-давно,
В  моїх  руках  моє  життя,
По-моєму  все  буде  все-одно...

Доволі  болю,  горя  й  зла.
Стражданнями  наповнена  свята  земля...
Нехай  відродиться  життя.
З  любов'ю  шепочу  молитву  в  небеса.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2024
автор: DarkLordV