З пітьми народиться вогонь,
Який візьму з собою в майбуття.
Печальних дум гіркий полон,
Полине попелом у небуття...
Свою культуру і знання,
Плекатиму в собі щодня
Бо моє тіло лиш вбрання,
В якім живе моя душа.
Мені не треба тих повчань,
Що віджили своє давно-давно,
В моїх руках моє життя,
По-моєму все буде все-одно...
Доволі болю, горя й зла.
Стражданнями наповнена свята земля...
Нехай відродиться життя.
З любов'ю шепочу молитву в небеса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2024
автор: DarkLordV