Каліцтва, плач старих і смерті молодих —
Все це, щоб у кінці (як пе́рвісно відомо),
Поставити на клаптику паперу підпис в один миг,
І в мить наступну, наче й не було нічого...
Хтось вкаже, що це так завжди́ було —
Буде правий, цим лиш підкресливши усю трагічність
Тої біди, що люди у відведену їм вічність,
Як неуки, черпають воду решето́м.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014424
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2024
автор: MetuMos