З очей твоїх замучених, сльоза,
котилиса горошиною в вічність,
Як із неба ясного зоря,
Летіла у небачену епічність.
І кожна капля мокрої роси
Просила в мене щоб тебе не залишати
І кожна іскра доброї душі,
мене примушувала лиш тебе кохати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2024
автор: Ігор Жорж