Цю війну почали ми.

[b]Всі  в  очікуванні[/b]

Шалені  емоції
Чекають  на  нас.
Припинять  війну,
Підпис  в  угоді  поставлять  за  нас.

Шалені  емоції
Чекають  на  нас.
Нарешті  скінчиться
Жидівський  цей  фарс.

Загинуть  за  це
Прагнув  кожен  із  нас.
Злочинці  дали
Команду  нам  :
-Фас.

Ми  ж  черепахи,
Невже  це  для  нас.
У  кожного  панцир.
Команда  ж  тут  :
-Фас.

Гончі  шукають,
Кого  ще  на  фарш.
Підпишуть  угоди
Десь  там  і  за  нас.

Загинули  люди,
А  хто  відповість.
Буде  примерення,
Вгамують  тут  злість.

Знов  безнаказаність.
Підлість  та  лість?
Знову  злочинність
І  панцир  надіти.

А  закордоном
Нехай  живуть  діти.
Давайте,  давайте,
Миру  радіти.

Підпишуть  угоди
Й  радісні  діти.
Наче  й  не  було,
Будем  радіти.

-Погиблих  повернем?
-В  полон  не  беруть?
-Знов  убивають.
У  цьому  вся  суть.



[b]Цю  війну  почали  ми.[/b]

Сяяли  в  небі
Три  Місяці.
Сини,  сини.
Нас  Бог  любив,
Любили  й  ми.

Сяяли  в  небі
Два  Місяці.
Любили  ми,
Любили  ми.

Було,  це  було.
Ми  кохали.
О  як  же  ми  тоді
Кохали.

Темні  часи
Знову  настали.
Захистив,  врятув  нас  син,
Божий  син.
За  гріхи  життя  віддав,
Смерть  прийняв,
Смерть  прийняв.
Смертю  смерть
В  бою  зборов,
Пролив  кров,
Пролив  кров.

Був  Бог,
Створив  Бог  планети.
Були  в  Бога
Діти,  діти,  діти.

Є  Божий  син
І    інші  ж  є,
Ми  ж  в  мареннях
Живемо,    брехню  їмо  і  віримо,  віримо.
.

Не  в  гріху  нас  Бог
Бог    створив.
Його  лиш  часточкою
Кожен  став.

Ми  світобудови  частинки
Повинні  до  Отця  завжди  наближатися.
Що  б      зоряне  небо  осяяти.
Ми  крупиці,  лише  крупиці.

Частинки  Бога  ми,  частинки.
Гагарін  у  Космосі  літав,
А  що  про  Космос  розповів?
Гагарін  чи  й  куди  летів.

Знову  випробування  і  пропав.
Лиш  культ  виростили,  возвели.
Все  на  брехні,  все    на  брехні.
Нащадки  матінки  Землі.

Не  доросли,  не  доросли.
В  утробі  син,  на  небі  дочка.
Як  близнюки  вони,  один  в  один.
Під  куполами  -  вічність,  ніч.

Любов    дарують  -
Син  і  дочка.
Ми  ділимо  Богородицю...
Знов  Ніч?

І  не  прийшло    порозуміння.
Буде,  буде  покарання.
Є  син  і  дочка,
А  ви  порошинки,  точнісінько  такі  ж.

Погубить  жадібність,  заздрість,  злість.
І  що  тут  ваше?
Син  чи  дочка?
Ви  просто  точка,крупинка  нашої  землі,  
Ви  дуже  злі.

Богородиці  наділи?
Як  ви  посміли,
Як  ви  посміли.
Піщинки  пустелі,  вогні  Хіросіми.
Як  ви  посміли,
Як  ви  посміли.

Кровоточать  рани  на  тілі.
Як  ви  посміли,
Як  ви  посміли.
Богородицю  розпяли
Паразитичні  клани.

Все  скінчиться,
Все  скінчиться.
Вічність  знову  возродиться.
У  вогні  усе  й  скінчиться.


[b]Эту  войну  начали  мы.[/b]

Сияли  в  небе
Три  Луны.
Нас  Бог  любил,
Любили  й  мы.

Сияли  в  небе
Две  Луны.
Любили  мы,
Любили  мы.

Было,  это  было.
Мы  любили.
О  как  же  мы  тогда
Любили.

Был  Бог
И  были  ведь  планеты,
Были  у  Бога
Дети,  дети.

Есть  Божий  сын
И  есть  иные,
Мы  верим  в  бредни
Ведь  чужие.

Не  во  греху  нас  Бог
Создал.
Его  частицей
Каждый  стал.

Мы  мироздания  частицы
Должны  к  Отцу  всегда  стремиться.
Что  б  в  звездном  небе  озарится.
Мы  крупицы,  лишь  крупицы.

Частицы  Бога  мы,  частицы.
Гагарин  в  Космосе  летал,
А  что  про  Космос  рассказал?
Гагарин  ли  й  куда  летал.

Вновь  испытания  й  пропал.
Лишь  культ  взрастили,  возвели.
А  все  на  лжи,  все  вновь  на  лжи.
Потомки  матушки  Земли.

Не  доросли,  не  доросли.
Во  чреве  сын,  на  небе  дочь.
Как  близнецы  они,  точь  в  точь.
Под  куполами  -  вечность,  ночь.

Любовь  нам  дарят  -
Сын  и  дочь.
Мы  делим  Богородицу...
Вновь  Ночь?

И  не  пришло  к  вам  осознание.
Да,  будет,  будет  наказание.
Есть  сын  и  дочь,
А  вы  пылинки,  точь  в  точь.

Погубит  алчность,  зависть,  злость.
И  что  тут  ваше?
Сын  аль  дочь?
Вы  часть  земли,  ничтожны  вы.

Богородицы  наделы?
Как  вы  посмели,
Как  вы  посмели.
Пещинки  пустыни,  угли  Хиросимы.

[b]Давно  пора  поставити  переможну  цятку,  а  не  продовжувати  жертвопринесення.[/b]

Перемогли  ми  й  давно.
Невже  ні.
Хто  хоче  загинути
Ще  на  війні.

Війна  це  безглуздя.
Розчерк  пера
Припинить  жахіття,
Цей  марш  в  небуття.

Ніхто  й  не  чекав,
Що  зможемо  ми
Чинити  тут  опір
Цим  псам  Сатани.

Ніхто  й  не  помітив,
Це  не  наша  війна.
Всім  заправляє
Тут  Сатана.

*thyma,  thysia)  —  релігійний  обряд  уласкавлення  та  вшанування  богів,  духів,  душ  померлих  предків  різними  дарами.  

[b]Это  война.[/b]

Ночь  пора  ведь  для  любви.
Ты  люби  меня,  люби.
Рвут  сирены  ночью  небо,
Перепонки,  тишину.

Приходи,  я  не  усну.
И  устроим  мы  войну.
Нету  мира  в  этом  мире,
Содрогаемся      в  эфире.

Всю  ночь  воют  напролет,
Приходи...
И  вновь  прилет...
Ночь  темна,  я  тут  одна.
Война,  война.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014443
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2024
автор: oreol