Тремтить під вітром ця Душа,
Ятрить її сердечна мука –
То Бог дає нам ще раз шанс
На об’єднання, не розлуку.
Бо сотворіння ми святе –
В нас радість, посміх щастя світять,
Тож діє правило просте –
З’єднаймось квітами в суцвіття.
Тремтить під вітром ця Душа...
О, скільки бур ще в світі буде –
Тримайся рідна, і мужай –
Негода краще в нас розбудить.
В’ячеслав Шикалович
27.11.2004р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2024
автор: Променистий менестрель