Отруйне дерево (переклад «A Poison Tree» Вільяма Блейка)
Я до друга гнів відчув,
Я гнів явив, мій гнів минув;
Я до ворога мав гнів,
Я був без слів, мій гнів же зрів.
Й поливав його в страхах,
Ніч і ранок у сльозах –
І світився усміх мій,
І ховав обман я свій.
І вночі, і вдень росло,
Сяйне яблуко дало!
Вгледів сяйво ворог злий
І він знав, що плід то мій.
І прокрався у мій сад,
Ніч коли пішла на спад;
Радий вранці бачить я,
Ворог ліг в тіні гілля.
04.03.2024 Гречка В.М.
A Poison Tree (by William Blake)
I was angry with my friend;
I told my wrath, my wrath did end.
I was angry with my foe:
I told it not, my wrath did grow.
And I waterd it in fears,
Night & morning with my tears:
And I sunned it with smiles,
And with soft deceitful wiles.
And it grew both day and night.
Till it bore an apple bright.
And my foe beheld it shine,
And he knew that it was mine.
And into my garden stole,
When the night had veild the pole;
In the morning glad I see;
My foe outstretched beneath the tree.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014473
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2024
автор: Віталій Гречка