Слова в блокноті електроннім...
Обмилок часу в просторі душі...
А дощ там - тамить невгамовно,
І пише з вечором вірші...
Мережить і сліпить вікно,
Струмками віри й безнадії.
В ці кадри чорно-білого кіно
Я, мов в дитячу казку, вірю.
Димить смаглява керосинка,
Із "JBL" Армстронг хрипить..
Так оркестрово унісонить ця хвилинка,
Що незабаром в вічності згорить.
Із однієї правди - в іншу,
З дощу - у сонце і в життя.
Зі снів війни, без перебільшень -
У кольорове мирне майбуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2024
автор: Володимир Загоруй