Пригорни мене і не відпускай,
І збудуй для нас, ти справжній рай.
Хай тануть білі сніги синіх гір
І дзвенить музика ніжних лір.
А там за краєм ночі - світанок...
Розцвіте новий день на ранок .
Не хочу розлучатись з тобою
Прошу, не йди... побудь, зі мною.
Білі сніги розтануть рікою
І зима спливе за водою.
Прийде весна, зацвітуть сади...
Квіт кохання з чистої роси.
Посеред зір місяць одинокий
Зима, як океан широкий.
Мерзне душа від холоду зими
Прошу тебе, мене обійми!.
Побудь, ще трішки ти у моїх снах,
Візьми під крило, зігрій, як птах.
Намалюй золотий пісок - море
Пальми, синє небо просторе.
Люблять море чайки білі - білі,
Колишуть їх високі хвилі.
Цілує берег синьооке небо
В спогадах згадую про тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2024
автор: Чайківчанка