Виплескуй нещастя
Зі свого згорьованого серця,
Жалоба не посолодшає.
В його пітьмі зріє отрута.
Вона в морі сліз,
Її чорне цвітіння наростає.
Це вражаюча причина буття,
Уява, єдина реальність
У цьому уявному світі,
Залишає тебе
З тим, в кому немає фантазії,
І тебе наповнює смерть.
[b]Wallace Stevens Another Weeping Woman[/b]
Pour the unhappiness out
From your too bitter heart,
Which grieving will not sweeten.
Poison grows in this dark.
It is in the water of tears
Its black blooms rise.
The magnificent cause of being,
The imagination, the one reality
In this imagined world
Leaves you
With him for whom no phantasy moves,
And you are pierced by a death.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2024
автор: Зоя Бідило