Воллес Стівенс Стороння плачуча жінка

Виплескуй  нещастя
Зі  свого  згорьованого  серця,  
Жалоба  не  посолодшає.

В  його  пітьмі  зріє  отрута.
Вона  в  морі  сліз,
Її  чорне  цвітіння  наростає.

Це  вражаюча  причина  буття,
Уява,  єдина  реальність
У  цьому  уявному  світі,

Залишає  тебе
З  тим,  в  кому  немає  фантазії,
І  тебе  наповнює  смерть.

[b]Wallace  Stevens  Another  Weeping  Woman[/b]
   Pour  the  unhappiness  out
   From  your  too  bitter  heart,
   Which  grieving  will  not  sweeten.

   Poison  grows  in  this  dark.
   It  is  in  the  water  of  tears
   Its  black  blooms  rise.

   The  magnificent  cause  of  being,
   The  imagination,  the  one  reality
   In  this  imagined  world

 Leaves  you
 With  him  for  whom  no  phantasy  moves,
 And  you  are  pierced  by  a  death.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2024
автор: Зоя Бідило